Щойно повернулися з Об’єднаних Арабських Еміратів і хочеться описати враження і досвід від поїздки. Для мене це була десята країна, для Оксани – одинадцята. Для першого візиту в Дубай вирішили скористатися послугами туристичного агентства Меркаба і купили пакетний тур. Зазвичай ми не купуємо їх, і після цього уже точно не будемо купувати (ну хіба що по дуже хороших цінах).

Вартість туру становить: $993 – готель + ми ще доплатили за харчування і вартість стала $1154 на двох людей за 9 днів. За візи потрібно платити окремо. Кожна з них ще коштує по $82 з людини (одноразова туристична, візи електронні, з нас потрібні були лише фотографії і паспортні дані, все інше зробив оператор). Це все порахували по курсу тур. оператора 27.99 і в результаті пакет коштував приблизно 37000 грн – він включає переліт туди й назад, трансфер, готель і харчування. Готель був 3* Citymax Bur Dubai. Летіти повинні були компанією FlyDubai – це дуже радувало.

Літак і сервіс під час польоту.

За день до вильоту, коли забирав документи, сказали що перевізника змінено і тепер летимо МАУ. Моє розчарування не знало меж. Не даремно ця компанія займає одні з перших місць в рейтингу найгірших авіакомпаній. Тепер хвиля крити цієї компанії:

  • на реєстрації нам видали 2 місця поряд, але перед самою посадкою мене пересадили на місце біля аварійного виходу;
  • 2 жінки, які сиділи за мною жалілись що спеціально раніше забукали нормальні місця, а їх пересадили на місця біля аварійного виходу, які не розкладаються;
  • на п’ятигодинному рейсі зовсім не годують, безкоштовна лише вода і то без газу;
  • кількість пледів на борту відповідає кількості місць бізнес-класу, тому якщо вам холодно – то це ваші проблеми.
  • англійська головної стюардеси просто жахлива, і перед польотні інструкції читала з листочка.

На зворотній дорозі наш рейс не був відмічений ні на жодному табло. Приїхавши в аеропорт, всі були здивовані, не знайшовши жодного згадування про свій рейс. Постійно потрібно питати в інформаційних центрах де реєструватись на рейс, на які ворота проходити.

Готель і проживання.

Прилетіли ми в 3 години ночі й це виявилось плюсом: при проходженні реєстрації на кордоні менші черги та на вулиці не так спекотно як вдень, хоча після України – тут і вночі було неймовірно жарко. Трансфер являв собою маленький автобус з прицепчиком для сумок – до Туреччини з їхніми автобусами тут ще далеко. Можливо це пов’язано що готель лише 3*. Перше що замічається – це перепади температур. В Дубаї у всіх приміщеннях і автомобілях, а також метро, переходах і тунелях та і взагалі в усьому що накрите і містить двері – працюють кондиціонери. Вони увімкненні круглий рік на температуру в 21-22 градуси, що в порівнянні з температурою на вулиці – понад сорок, створює великі перепади. В кімнаті було дуже холодно (21.7 градусів), прийшлось вимкнути кондиціонер і відкрити вікно.

Готель в принципі нормальний, як на 3*. Знаходився недалеко від станції метро ADCB що дозволяло легко добиратися в інші частини міста. Основним недоліком була велика кількість “руских” і “рускоговорячих”. Пляж, на який безкоштовно возять на автобусі знаходиться за 14 км від готелю і їхати туди десь хвилин 20 автобусом. Якщо ж самим добиратися туди чи назад громадським транспортом – то це мінімум час.

Оскільки ми зразу заплатили за харчування, то протягом подорожі не голодували. Включені були сніданки і обід або вечеря, щось одне на вибір.  Різноманіття страв було невелике, переважно яйця у різних варіантах приготування, 2 види сосисок, овочі на пару, вермішель або картопля, салати та ще декілька страв. Також було м’ясо та риба, нормально приготовані, смачні. Десертів також небагато, були деякі фрукти. Загалом різницю між турецькими 5* відчуваєте відразу. Страви практично не змінювались протягом усього часу проживання, тому на 5-й день уже їсти це все не хотілось. На обід або вечерю з напоїв були лише холодна вода, навіть чаю не було.

Пересування по місту.

Корисною інформацією яку ми отримали вранці від гіда, до речі трохи дивного представника тур. оператора – вона нам не впарювала жодних екскурсій, можна назвати правила користуванням метро і як платити за проїзд. Зразу скажу, що метро Дубаю – це найкрасивіше, найшикарніше і найчистіше яке я колись бачив і, напевно, воно найбільше мене вразило в цьому місті.

Для користування метром, а також автобусами та трамваєм можна купити один єдиний проїзний – Silver card. Коштує він 25 дирхам, але це уже вартість самої пластикової карти – 6 дирхам і 19 дирхам – баланс для проїзду. За кожну поїздку з карти списується певна сума, яка залежить від відстані проїзду або зони (місто розділено на різні зони). В середньому вартість проїзду становить 3 – 5 дирхам. Гроші на балансі швидко закінчуються, тому треба не забувати поповнювати рахунок. Якщо на балансі 8 дирхам то в метро уже не зайти – недостатня сума для проїзду. Гроші списуються з карти при виході, там і вираховується відстань і вартість проїзду.

Метро неймовірно чисте і красиво зроблене. В ньому суворі правила: не можна їсти, пити, спати, жувати жуйку – за все штрафи. Потяг складається лише з 5 вагонів які розділені на секції:

  • Половина вагона – це Gold клас, який відділений від інших, вартість проїзду в ньому в 2 рази вища;
  • Один вагон лише для жінок, він відділений кольоровою смугою;
  • Інші всі вагони уже для будь-кого, особливих вимог немає.

Автобуси та трамваї також розділені на частину для жінок і для всіх, тому треба дивитись куди заходити. Проблем не виникає, коли заходиш на жіночу частину – дивно на тебе подивляться і в принципі усе, але треба перейти на свою половину швидше. Ніяких кондукторів які перевірять оплату нема, але час від часу автобуси перевіряє спеціальна людина. Двері закриваються і він сканує усі карти, тому краще не їздити зайцем – можна реально попасти на бабки.

Більшість зупинок обладнані кондиціонерами – але коли на вулиці 42 градуси, а в середині 22 то там знаходитись просто неможливо. Дуже холодно і великий перепад температури. В зупинках з вимкненим (поломаним) кондиціонером тим паче неможливо знаходитись – духовка, можна задушитись.

Для пересування по місту використовували offline карти Google Maps і програмку 2Gis, яка дуже виручала в навігації по місту. Працює без інтернету і знає про всі маршрути метро і автобуса. Пересувались по місту в основному завдяки їй. Коректно прокладає маршрути.

Взагалі, Дубай дуже величезне місто, тому найзручніше досліджувати його на автомобілі. Оренда коштує не дорого, а бензин взагалі дешевше води. Повний бак на 80 літрів можна заправити за 150 AED, як нам сказав знайомий, який уже довгий час проживає в Дубаї.

Ще одним цікавим способом пересування по місту є City bus tour. Про цю можливість мені розповіла знайома яка так робила. Суть полягає в тому що можна купити квиток на 24, 48 або 72 години, але користуватись набагато довше, тому що ніхто не перевіряє дати актуальності квитків.

Недоліки: 

  • Лише одна вітка метро, тому якщо далеко живете – дуже важко добратися, особливо враховуючи жару;
  • Автобуси ходять дуже рідко (в середньому кожні 20 хв). Дуже довго ждати на жарі. В зупинках нереально холодно, тому там не висидіти довго.
  • В автобусах дуже холодно – кондиціонери дують як скажені.
  • Трамвай лише в одному районі – біля пальми, тому сильно не роз’їздишся.

Пляжі і море.

Як згадувалось уже вище, пляж на який здійснюється трансфер з готелю, знаходиться приблизно за 14 км від даного готелю. Якщо ви пропустили останній автобус – то добиратися самому довго і незручно, приблизно 1 годину на автобусах з пересадкою.

Даний пляж має безкоштовну і платну версії. Спочатку ми познайомились з безкоштовною, тому що в понеділок і середу в парку (платній версії) вхід лише для жінок. Пляж нам не сподобався. Багато ракушок на березі, пісок був брудним з якимось сміттям з моря, у воді були якісь водорості. Також не було де передітися і взяти зонтик чи лежак, приходилось ховатись під пальмами. З плюсів можна назвати: малу кількість людей, наявність рятівників і велику стоянку перед пляжем (якщо ви приїхали на машині).

Платна версія пляжу набагато краща і відразу зрозуміло за що були заплачені гроші (5 дирхам вхід). Якщо хочете пляжну парасольку чи лежак – потрібно доплатити, але це по бажанню. Хоча при 42 градусах на вулиці без зонтика якось не дуже приємно сидіти на піску. Пляж неймовірно чистий з білим пісочком і чистесенькою водою. На території парку є місця для переодягання, душі, туалети, загалом нормальна інфраструктура.

Третім пляжем, який ми встигли відвідати, був Jumeirah Public Beach що знаходиться біля готелю Парус (Burj Al Arab Jumeirah). Видом на даний готель і закінчуються всі його плюси. Пляж грязний, дуже багато ракушок, та після його відвідування можна стати йогом і не боятись ходити босими ногами по склу (скла на пляжі не було, але ракушки гострі). Абсолютно відсутні місця для переодягання, довжелезні черги в туалет (де приходилось переодягатись незважаючи на заборону це робити). Абсолютно відсутні пляжні зонтіки і лежаки, а також можливість їх купити. Ще там неймовірно багато було людей, але я списую це на те що була п’ятниця – вихідний день. Дуже було цікаво спостерігати за парочками які робили ванільні професійні фоточки на фоні готелю Парус. Атмосфера там була зовсім не романтична. Також цей пляж знаходиться неймовірно далеко від нашого готелю, більше години потрібно потратити часу щоб добратися: спочатку автобусом до метро, а потім ще і на метро через пів міста.

Що подивитись.

Подивитись – це, мабуть, основна причина чому люди їздять в Дубай. Поплавати в морі та позасмагати можна і в Туреччині в 10 разів дешевше, хоч вода таки в Дубаях чистіша, але коли на вулиці понад 40 градусів то засмагати незручно і небезпечно.

З того що ми встигли побачити:

  • Burj Khalifa – виглядає шикарно. 130 дирхам з людини за підйом на 125 поверх – воно того не коштує, ціна дуже завищена. В ліфті вуха таки закладає 🙂
  • The Dubai Fountain – красиве і атмосферне місце. Приємно було кілька разів там побувати. Фонтан дійсно великий. Програма проста – кожні 30 хвилин п’ятихвилинне шоу.
  • Dubai Mall i Mall of Emirates – величезні торгові центри, скільки там ходили, але повністю так і не обійшли. Обов’язково треба погуляти і подивитись як виглядають нормальні торгові центри. Чого лише вартий гірськолижник курорт всередині торгового центру.
  • Острів-пальма – красивий на фотках. Якщо ви не живете на ньому або не пішли в аквапарк готелю Атлантіс – то там і немає що робити. По словах знайомого – аквапарк там не дуже, біль паруса кращий. Можна на автобусі прокататися навколо. Ще після його відвідин можна всім казати що катався на монорельсові, але на нього не діє Silver card тому прийдеться доплатити. Ми заплатили 30 дирхам за 2 людини в 2 сторони.
  • Dubai Marina – шикарний район міста. На жаль ми там не були довго тому що приїхали вдень і там було пекельно жарко, прийшлось шукати прохолодніше місце. Обов’язково потрібно відвідати під час наступної поїздки.
  • Готель Burj Al Arab – з далеку виглядає дуже красиво. З пляжу що знаходиться поряд – ну таке собі, не вражає. В середині ми не були, але туди є екскурсії.
  • Поїздка в Абу-Дабі – найбагатше місто світу. Про цю поїздку я писав раніше тут. Багато чого можна там подивитись, їхати треба, напевно, більше ніж на один день. Все ще під враженням від живої черги на автобус на вулиці в жару.

Звичайно, Дубай – це якраз те місце де є на що подивитись. Там ще залишилось безліч цікавих місць які обов’язково потрібно буде відвідати наступного разу коли буде не так жарко.

Висновки.

Місто сподобалось і варто приїхати ще раз. Виглядає як місто майбутнього з якогось фантастичного фільму, особливо це видно при поїздці в метро. Поїздку потрібно спланувати самому, і більш уважно вибирати готель по критеріях: мінімум руских і розміщення поряд з пляжем або центром міста (центр – поняття відносне) і щоб якомога ближче до станції метро.

При перебуванні в місті понад тиждень – потрібно купити місцеву сім-карту. Допоможе користуватись Wi-Fi (потрібно для авторизації) або 4G.

Рекомендую всім дане місто для подорожей. Мінімум тратьте грошей на готель, максимум на огляд і відвідування цікавих місць.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Схожі статті

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *