Делегування – передача і розділення задач керівника і контроль їхнього виконання; процес передачі частини функцій іншим співробітникам для досягнення конкретних цілей компанії; делегуються задачі, а на відповідальність за них.

Делегувати не можна:

  • Категорично не можна делегувати – стратегічні задачі, планування, фінанси, стратегії, мотивацію, оцінки, контроль;
  • Не можна делегувати – розділення ресурсів, навчання, вирішення конфліктів;
  • Задачі особливої важливості і високої ймовірності ризику;
  • Незвичні, виняткові справи;
  • Актуальні термінові справи, без можливості пояснення або повторної перевірки;
  • Конфіденційні задачі;
  • Особисті справи.

Делегувати можна:

  • Можна делегувати – детальна розробка проекту, спілкування з клієнтом по технічних запитаннях, створення технічної документації;
  • Потрібно делегувати – задачі, які можуть бути легко виконані без втручання менеджера. Роботи, які потрібно робити і тоді коли менеджера нема на місці. Задачі, з якими підлеглі справляються не гірше за менеджера. Рутинні задачі;
  • Обов’язково потрібно делегувати – задачі, які підлеглі можуть виконати швидше і краще за менеджера. Імплементацію прийнятих рішень;
  • Рутину роботу;
  • Підготовчу роботу;
  • Спеціалізовану роботу;
  • Роботу, яка передбачає невеликі ризики і самоосвіту;
  • У випадку, коли виникла необхідність перерозприділити функції і повноваження:
    • зміна стурктури персоналу (призначення, підвищенн, звільнення);
    • реорганізація або структурна перебудова відділу (організації, підрозділи);
    • у випадку появи нових сфер діяльності або при зміні компитенції.

Загальні правила делегування

  1. Бачити всю картину;
  2. Розділити її на реальні дії в реальному часі і реальних людей;
  3. Вибрати задачі для делегування;
  4. Хто може зробити? – вибрати “потрібну” людину;
  5. Розмова з людиною – делегування задачі:
    • В позитивній формі (що повинно бути зроблено, а не не зроблено)
    • Повинно бути реально виконуваним і самостійно досяжним для конкретної людини
    • Визначити: по яких конкретних критеріях Ви дізнаєтесь, що результат досягнений
    • Визначити контекст: коли, де і з ким повинен бути досягнутий цей результат
    • Чи не являється він шкідливим для інших обов’язків людини
    • Залишити на нього вибір “як”
  6. Домовитись про контрольні терміни (перевіряти мінімум 2 рази);
  7. Створити умови – якщо це потрібно то проінформувати потрібних людей про виконання задачі конкретною людиною;
  8. Бути доступним.

Кроки делегування

  1. Повідомте ціль задачі, суть, терміни виконання, бажані результати;
  2. Зобразіть загальну ситуацію пов’язану з задачею;
  3. Оприділіть критерії оцінки. Обговоріть форми і методи контролю:
    1. повністю передаються права контролю підлеглому
    2. точки, коли відбуваються перевірки протягом виконання задачі
    3. спільне виконання і контроль – відповідальність на керівнику
  4. Надайте повноваження для виконання задачі;
  5. Надайте ресурси (інформація, гроші, час, навчання, пораду, підтримку);
  6. Отримайте згоду. Впевніться, що колега розуміє що йому доручено.

Для делегування, співробітник повинен володіти достатньою кваліфікацією і мотивацією. Іншими словами: делегувати задачу потрібно тому хто хоче і може її вирішити.

Переваги для співробітника:

  • Можливість проявити себе;
  • Отримання ного досвіду;
  • Реалізація важливих навиків, які не знаходять застосування в повсякденній діяльності;
  • Різноманіття виконуваних задач.
Схожі статті