Ми не планували подавати на візу США так швидко, хоч вона і була однією з цілей цього року. Поштовхом став отриманий Оксаною грант на відвідування конференції в Америці, який покривав частину її витрати. Втрачати такий шанс було б тупо, тому вирішили зібрати потрібні документи і подати на візу. Вся підготовка, з моменту прийняття рішення про поїздку до подачі документів, зайняла приблизно 3 тижні.
В даній статті я опишу наший досвід при подачі документів, питання і проблеми які виникли в процесі. Особливо я хочу звернути увагу:
Ця стаття не являється інструкцією для подачі і всі приклади описують конкретно нашу ситуацію і можуть (будуть) відрізнятися у будь-якій іншій ситуації.
Коротко опишу нашу ситуацію, щоб було зрозуміло від чого відштовхуватись. Ми з Оксаною програмісти які дуже люблять подорожувати і відвідали уже 17 країн, обоє приватні підприємці і навчалися на програмування. Живемо разом 2 роки але не одружені. Я працюю у відомій в Україні компанії по розробці програмного забезпечення.
Заповнення візової анкети
Все розпочинаємо з простого загуглення “віза в сша” і по результатах переходимо на офіційний сайт http://www.ustraveldocs.com/ua_ua/ua-niv-visaapply.asp. На даній сторінці описані усі кроки які потрібно виконати, не придумуємо нічого нового і робимо все покроково.
Визначились з типом візи. Ми їдемо на конференцію тому нам потрібна неіміграційна віза типу B (B1/B2). Гостьова віза B-1/B-2 призначена для короткотермінових ділових (B-1) або розважальних поїздок до США та поїздок із метою отримання медичної допомоги (B-2). Зазвичай віза категорії B-1 видається особам, які в’їжджають до США для консультацій із партнерами по бізнесу, відвідування наукових, освітніх, професійних або ділових заходів/конференцій, вирішення майнових питань або участі в ділових переговорах. Віза категорії B-2 видається для поїздок із метою відпочинку, в тому числі туризм, відвідування друзів або родичів, отримання медичної допомоги та участь у заходах груп за інтересами та заходах соціального або благодійного характеру. Часто візи категорій B-1 та B-2 об’єднують і видають як одну візу: B-1/B-2.
Пішли оплатили візовий збір для цього типу віз. Він становить $160 на людину. Оплата лише у відділеннях банку Аваль (де не можна заплатити картою Привата). В банку видають квитанцію з унікальним номером який потрібний буде для запису на співбесіду. Хоч в інструкції оплата і стоїть першим пунктом, але платити можна уже після заповнення анкети. Головне що після оплати реєструватись можна на наступний день після 10:00.
Наступний і найважливіший крок – це заповнення онлайн візової анкети DS-160. Тут головне вказувати всі правдиві дані без помилок. Помилки можуть розцінюватись як спроба обманути візового офіцера, що може призвести до відмови у видачі візи. Так як співбесіда в посольстві відбувається 3-5 хвилин (максимум до 15 хв. у найгірших випадках), основне враження про людину формується на основі цієї анкети і рішення про видачу уже прийняте на 70%.
Заповнення анкет у нас забрало близько 4х годин, тому треба виділити на це достатньо часу. Як заповнювати поля анкети я розписувати не буду, в інеті є повно інстурукцій з порадами. Ми ними і користувались. Тут я розкажу про поля, які в нас викликали найбільше питань.
Сімейний стан. Ми не одружені але довго уже живемо разом і багато подорожуємо тому статус поставили Common law marriage (громадянский шлюб). Толкового визначення цього терміну я не знайшов. Одні пишуть що повинно бути офіційне підтвердження шлюбу, інші що ніяких документів не потрібно.
National Identification Number. На багатьох сайтах пишуть що тут потрібно вказати номер українського паспорта. Консультант, послугами якого ми користували, сказала що це поле можна залишити порожнім (
Домашня адреса і поштова (Home Address and Mailing Address). Прописані ми за однією адресою але живемо за іншою тому їх обидві і вказували.
Work Phone Number. Так як ми приватні підприємці, то вказували такий же номер як і Primary Phone Number.
Purpose of Trip to the U.S. Ми їдемо на конференцію тому вказали TEMP. BUSINESS PLEASURE VISITOR (B). Після цього випадає список з можливими варіантами: B1/B2, B1, B2. Рекомендується вибирати B1/B2 – так як один раз можна поїхати на конференцію а потім можна буде і по туризму.
Have you made specific travel plans? Найцікавіша частина. На цьому пункті в нас з Оксаною анкети почали відрізнятися. Я міг вказати точні плани на подорож (дати вильоту і прильоту, номер рейсів) а в неї не було цього розділу, лише частина про приблизну дату прильоту і термін перебування в країні. Ми разом заповнили цю частину. Як пізніше уже дізналися, різниця в анкета появилась через те що в нас різна стать вибрана. Для жінок з України анкета відрізняється відсутністю деяких розділів. Як мінімум у нашому випадку вони відрізнялися, можливо для інших людей все буде нормально, але ми перевірили декілька разів, нічого не змінилось.
Family Information: Spouse. Вибравши сімейний статус як Common law marriage з’являється розділ про дружину/чоловіка. Хоч ми і офіційно не одружені, але цей розділ є і його потрібно заповнити.
Work / Education / Training Information. Розділ який у нас найбільше відрізнявся. В Оксани була лише частина про поточну роботу. В мене ж була поточна робота, можливість додати минулі місця роботи, навчання (додав навчання на бакалавраті і магістратурі), попередньо відвідані країни (додав всі 15 в яких я був) і навіть була секція про мови якими я розмовляю. Я хоч і оформлений як ФОП, але співпрацюю з компанією, тому вказував її як поточну роботу а Primary Occupation: COMPUTER SCIENCE. Якщо нічого з списку не підходить, то можна вибрати Other і вказати свою роботу, наприклад INDIVIDUAL ENTREPRENEUR. Також тут важливо щоб вказана робота відповідала тому що написано у Вас в LinkedIn. Не знаю чи перевіряють, але консультант нам про це двічі нагадував.
Через 4 години заповнення анкети, перевірки чи все вірно ми з чистою совістю підписали і відправили форму. Також потрібно не забути про фото 51×51 мм. (600×600 px) яке завантажується перед відправленням анкети. Після відправлення анкети її уже не можна відредагувати і про це декілька разів повідомляється, тому треба бути дуже обережним.
Четвертий крок подачі на візу – запис на співбесіду. Перейшли за посиланням https://cgifederal.secure.force.com/?language=Ukrainian&country=Ukraine де потрібно зареєструватись і через свій особистий кабінет уже записуватись на подачу.
На даному сайті можна відразу побачити найближчий можливий час подачі. Ми хвилювались чи встигнемо до потрібної дати записатись, так як досвід подачі на шенген-візи казав що найближчі дати можуть бути не скоро. Тут ж найближча дата подачі може бути уже завтра, з цим проблем нема.
Призначаємо дату співбесіди, вибрали потрібну дату і на цьому кроці нам необхідно буде вказати номер нашої анкети і код оплати який ми отримали в банку. Також, в кабінеті можна додати людей з якими будете подавати на візу. Там є групові подачі і індивідуальні але разом з іншою людиною. Ми записувались разом зі своїх кабінетів і пододавали один одного як пару я ким будемо йти, хоч, здається, потрібно додавати лише в одному кабінеті.
Заповнивши анкету і записавшись на прийом ми лягли спати щасливі і з відчуттям виконаного завдання. На наступний день після деяких уточнень по роботі, ми зрозуміли що в анкетах є помилки і їх потрібно виправити. Після цього ми і найняли консультанта який допоміг з правильним заповненням анкети. Так як відправлену анкету змінити неможливо, дуже не хотілось платити ще раз по 160 баксів за нову анкету і запис на консультацію. На щастя, цього робити не потрібно. В особистому кабінеті передостаннім пунктом меню є “Змінити дані профілю” і в ньому можна вказати інший номер візової анкети. В результаті ми заповнили нову версію анкети і додали її в кабінеті. Всі помилки виправлені. Після цього потрібно роздрукувати оновленні запрошення на подачу і підтвердження відправлення анкети.
Документи з собою
Взяли з собою всі документи які вказані на офіційному сайті і плюс додаткові, які можуть підтвердити дані вказані в анкеті.
- Підтвердження запису на співбесіду (зі штрих кодами) – його ніхто не глянув;
- Підтвердження відправлення візової анкети – потрібне для входу в посольство, перевіряють разом з закордонним паспортом;
- Одна (1) фотокартка розміром 2 дюйми x 2 дюйми (5 см x 5 см) – ніхто її не брав і не дивився, вернулась з нами додому. Вона, напевно, потрібна у випадку якщо фото не було завантажено при заповненні форми.
- Квитанція про сплату збору за розгляд заяви – теж ніхто не дивився.
Також взяли список підтверджуючих документів, вказаних на сайті. Зразу скажу що нічого з цього в нас не попросили, але це у нашому випадку, в будь-якому іншому можуть спитати. Для своєї ж спокійності краще взяти усе. Ми взяли ще:
- Запрошення від організаторів конференції;
- Роздруковану переписку з організаторами де вказано про отриманий грант і що вони покривають частину витрат;
- Роздруковані скріншоти з сайту конференції;
- Виписки з банку про стан рахунку і про рух коштів за останніх пів року;
- Документи підтвердження ФОП (витяги і виписка). Точні назви не скажу, але всі ФОП знають що це за документи. Ми їх ще переклали англійською але без нотаріального засвідчення. Це ще коштувало 400 грн (сюди також входили документи на машину);
- Документи на машину (перекладені англійською);
- Дипломи про завершенні інституту (там написано що ми пов’язані якось з програмування)
Подача в посольстві
Для отримання візи США необхідно пройти інтерв’ю з візовим офіцером в посольстві. Це найбільш нервова частина подачі, все вирішується дуже швидко і будь-яке зайве слово може вплинути на результат.
Дуже зарання приходити не потрібно, всіх впускають по запису. Ми записані були на 8:15 ранку, прийшли десь о 8:05. Під дверима стояло уже десь людей з 50. Запрошувати вас ніхто не буде, потрібно просуватись між ними до дівчини яка перевіряє особу і дозволяє заходити. Тут потрібний паспорт і підтвердження відправлення форми. З собою не можна проносити ніяких речей окрім документів (про рюкзаки нема що і говорити). Хтось казав що в посольстві є маленькі камери де можна покласти телефон, так от коли ми прийшли, цих камер не було і прийшлось залиши телефон навпроти за 50 грн.
Всередині все організовано ефективно і процес проходить швидко. Спочатку перевірка як в аеропорту, чи немає нічого забороненого. Пройшовши внутрішній дворик заходите в кімнату для подачі неіміграційних віз. Тут реєструють і видають номер по якому будуть викликати. Так як ми записались на подачу разом то і проходили все під одним номером, як пара. Після видачі номера, нам сказали що нас скоро позвуть до 16 віконця (вроді 16). Ми ще не встигли до нього дійти, як уже позвали.
Перший підхід до віконця – просто якась додаткова реєстрація. Нічого не питали, лише подивились паспорт. Сказали ще зачекати, скоро позвуть.
Другий підхід десь хвилин через 5-10. Дівчина підзиває по 5 людей (номерів) до вікна на здачу біометрії. Просто знімають відбитки 10 пальців.
Останнє віконце – це співбесіда з візовим офіцером. ЇЇ ми проходили також разом. Вся бесіда зайняла менше 5 хвилин. Підійшли, віддали йому паспорта і все, більше нічого не можна давати доки він не попросить. Запитав про ціль поїздки, про місце роботи і як довго я там працюю. Як тільки дізнався що працюємо в ІТ і їдемо на конфу, відразу перейшов на англійську мову. Питав ким ми являємось один одному і як часто разом подорожуємо. Ще було може одне чи два незначних запитання, але візу схвалив і ми пішли щасливі.
Вся подача від моменту підходу до посольства і виходу звідти забрала в нас хвилин 45-50.
В нас інтерв’ю пройшло швидко і без зайвих запитань, але інших (кого ми чули) питали доволі серйозно. Якщо десь є хоч маленькі невідповідності в анкеті, можуть докопуватись.
Висновок
Отримання візи забрало в нас небагато часу але багато нервів. Це був цікавий досвід який, в результаті, приніс нам візу на 10 років. Отримали її ми уже через 4 дні після подачі.
Якщо у Вас хороша візова історія, є хороша робота і мета поїздки – проблем в отриманні не повинно бути. Наявність нерухомості ніяк не впливає на результат. Там добре знають до квартиру можна швидко продати тому вона не являється серйозним зв’язком з Україною. Головне все заповнити правильно і не обманювати. Є ситуація, що зараз при подачі візу можуть дати, але якщо в майбутньому треба буде змінити статус або отримати нову візу, то можуть уже не дати, якщо знайдуть якийсь факт махінації.
Скоро буде стаття про подорож в США, а тим часом можете підписатись на наший інстаграм https://www.instagram.com/travels_code/ де уже є фото з Мальти і на сторінку у Facebook – https://www.facebook.com/travelscode/
