Наша третя поїздка з тур-клубом Бідняжка відбулась у Білорусь, яка знаходиться поряд але куди їдуть в останню чергу, хоча і даремно. Дана подорож була подарунком моєї коханої дівчини мені на День народження і цей подарунок мені сподобався.

3 дні в Мінську і ще 2 замки по дорозі в столицю. Це, загалом, ідеальний набір для чудового вікенду. Вартість подорожі становила $75 з людини, але через те що не набралась необхідна кількість людей, нам прийшлось доплатити ще по $15 з людини, але кожен додатковий долар окупився з повна. Автобус розрахований на 50 людей був заповнений на половину – 24. Я їхав лежачи на 4 сидіннях і в той момент зрозумів що подорожі автобусом можуть бути не такими й жахливими, особливо якщо взяти подушку і плед (одіяло).

При перетині кордону потрібно було заповнити Міграційну карту. Виглядає вона наступним чином:

Першою зупинкою був Nesvizh Castle. Вхід в цей замок коштує 14 білоруських рублів. Курс приблизно $1 = 2 рубля. В ньому хтось колись дуже важливий жив, а зараз показують туристам. Ще один замок в який просто можна було сходити, в середині нічого надзвичайного. З надвору ж набагато все краще. Красива алея до нього вела з двома озерами по боках. Прекрасний сонячний день неймовірно підсвічував жовті листочки в парку поряд. Чудове місце для прогулянки вихідним днем.

Набагато крутішим в цьому місті був наший обід в ресторані високої кухні “Скарбница“. Смачнющий борщ за 3.6 р, “драники в чугунках со свининой и грибами” 8.95р і сік 1.9р. В сумі посиділи на 14.45 р. і прекрасно наїлися. Деруни в горщику були неймовірно смачні.

Наступною зупинкою був Mir Castle Complex. Цікавого в цьому замку було ще менше ніж в попередньому, але для фоток це прекрасне місце. Призахідне сонце освітлювало його просто шикарно. Маленька примітка, так як я уже надивився на ці замки (мені і вигляд з Burj Khalifa не особо зайшов), то мене здивувати важко, але людям з автобуса подобалось.

Ввечері уже приїхали в Мінськ. Зразу скажу що дороги весь час були хороші і без ям (напевно клімат інший :)). Місто мені сподобалось хоч і в ньому відчувається відтінок совка. Мінськ це чудово покращений Київ: без сміття на вулиці, з якісними дорогами, підстриженими газонами і новими висотками. По чистоті Мінськ можна постивити в топ міст які я відвідам, набагато чистіше ніж в Стокгольмі чи Будапешті. І ще трошки про відтінок совка, їдучи уже додому, ми заїхали в Житомир і після цього я можу сказати що Мінськ це неймовірно круте і передове місто Європи не пов’язане з совком.

Зупинились ми в хостелі Трініті що в самому центрі міста навпроти торгового центру Галерея. В хостелі була кухня де можна готувати їсти, розпиття алкогольних напоїв заборонено (але ж кого це хвилювало), жили в кімнаті на 6 людей. При вході, на ресепшині, потрібно було перевзуватись в змінне взуття.

Після поселення ми пішли в магазин щоб купити сім-карту місцевого оператора. Зазвичай ми дуже рідко купуємо сімки, але в мене був важливий мітинг на наступний день (який потім скасували). За 10 рублів я купив сімку оператора Velcom з 20 Гб інтернету 3G і 5р. на рахунку (плюс безкоштовні дзвінки і бла-бла). В магазин нас зайшло 4 людини і продавці нам подарували ще 3 сімки абсолютно безкоштовно. Це було дуже дивно але ми взяли їх, і користувались інетом весь час перебування в місті. При покупці обов’язково потрібний паспорт. Подарункові сімки напевно якось були зав’язані на мою, бо більше ні в кого не спитали документів.

Вечеряти пішли в заклад рекомендований друзями яких водили на екскурсію місцеві – Васильки який знаходиться навпроти КГБ (куди мабуть і уйшли наші дані з їхніх безкоштовних сімок). За вечерю на 4 людей заплатили 64 рубля, собі ні в чому не відмовляли. Дуже смачний імбирно-лимонний чай і місцеві наливки. Можна взяти хмільну дошку щоб продегустувати їх. Місцевий напій які всі рекомендують спробувати називається Крамбамбуля.

Наступний день розпочали з екскурсії по місту і першим ж ділом ми зайшли на фестиваль молдовського вина де можна було безкоштовно продегустувати його. Цей івент надав яскравих кольорів похмурому дню. Після автобусно-пішої екскурсії група поїхала на екскурсію на великах а ми пішли ще гуляти самі.

Зайшли в “Музей Кота”, який рекомендував TripAdvisor і були розчаровані. Навіть Ксюха, яка мене ж туди повела, сказала що це місце не виправдало її очікувань. За вхід ми заплатили 18 рублів, а це все таки 9 баксів – гроші на вітер. Я не рекомендую.

За цей день це зайшли в 2 ресторани:

  • Kuhmistr – невеличкий, комфортний і дорогий. Борщ за 11 рублів це все таки дорого для Мінська;
  • Kamyanitsa – чудове місце з нижчими цінами. Тут ми засіли практично всією групою яка їхала в Білорусь. Кухня тут смачніша ніж у Васільках. Можу порекомендувати страву Верещака – дуже класна і ситна. Люди також дуже хвалили морозиво. Ну і звичайно візьміть настоянок на малині і вишнях, а ще Крамбамбулю.

В останній ресторан з хостела ми їхали на Uber, ціни дуже хороші. Заплатили по 3.3 рубля – це найнижча ціна поїздки.

Крайній день в Білорусії ми розпочали з поїздки на Лінію Сталіна – історичний комплекс поблизу Мінська. За вхід заплали по 11.5 р. і це ще зі знижкою в 1 рубль. Там знаходяться бункери (доти) часів Другої світової війни, повно техніки і декорації для постановок боїв, також є сучасна військова техніка. Найбільше мені не сподобалось як місцевий екскурсовод розповідала програму в частині історичної довідки. Захоплення Польщі і Західної України в 1939 році совком назвати “звільненням” – це було образливо. На моє запитання “Від кого совок звільняв Польщу?” вона толком і не змогла відповісти. Сказала що в них так написана програма.

Повернулися у Мінську. Частина групи поїхала в історичний музей, а ми пішли на найцікавішу частину нашої поїздки. Але перед цим потрібно заскочити за пивом. Зайшли в ресторан “Раковский Бровар”, він в топі списку TripAdvisor. Чудове місце з хорошими цінами і пивом, яке вариться в них в підвалі.

Найцікавішою і найемоційнішої частиною нашої подорожі став похід в квест-кімнату “Логово Блэка“. Квест на 4 людини і коштує 100 рублів, якщо в будні то 75 р. Це була найкрутіша гра в якій я приймав участь. Обов’язкова для відвідування. Квест з живими акторами в жанрі хоррор (жахи) де потрібно пройти через всі кімнати, врятуватися від маніяка і вибратися живцем. Час пролетів неймовірно швидко а після виходу з кімнати ми не розуміли як це все закінчилось і коли пацан на ресепшині запропонував піти вмитись в туалет, всі думали що це частина квесту і з острахом заходили в туалет. Ні фоток ні сувенірних магнітиків в нас не залишилось, але сама кімната ще на довго залишиться в пам’яті.

Після кімнати сходили в кафе “Шоколадниця” яке знаходилось поряд, а потім поїхали зустрітись з усією групою біля бібліотеки Мінська. Будівля бібліотеки має дуже дивно але красиву форму (на фото). Також там є оглядова площадка на криші. Підйом коштує 3 рубля.

Останнім пунктом нашої екскурсії став шопінг в торговому центрі і виїзд додому.

Висновок

Вся поїздка мені сподобалась, Мінськ здивував. Красиве місто яке потрібно відвідати і однозначно тут є що подивитись і чим себе зайняти. Ціни вищі ніж в Україні, але порівняно з європейськими то тут можна гуляти на всю. Дуже смачна кухня з їхніми дерунами і калдунами, настоянки на журавлині і малині обов’язкові для вживання. Сподобалось що дуже мало рекламних банерів, але і банкоматів теж мало. При знятті готівки взяли комісію в 5 р.

Хоч Білорусь і поряд, закордонні паспорти не потрібні, але туди якось не всі хочуть їхати, а даремно. Мені сподобалось.

ЗІ: фоточки з описом можна подивитись в нашому Instagram акаунті. Там уже можна знайти фото з Данії.

Схожі статті